Тут цікаво!: 2018

вівторок, 12 червня 2018 р.

Мейнстрім неологізмів

Мова – це арифметика літер, математика гіпотез, аксіом, алгоритмів. Неологізми у мові (слова-новотвори) як кількісно-якісні скалярні змінні – без них мовна математика втратить свою цілісність.

Мовознавці-лінгвісти називають кілька мейнових (головних) причин утворення нових слів:

• вже згадана потреба номінації з урахуванням особливостей сучасного життя – тренд, мурал, фешн-індустрія, фейк, шейр, топовий, графіті, стріт-арт, арт-проект, лайфхак та ін.)

• можливість способу вираження світосприйняття через створення слова-новотвору за умови відсутності відповідної лексики (авторські неологізми) – життєіснування, жебоніння, струміння, діагоналеві галіфе, вусате сонечко (В.Стус), мискоборство, всьогіше, камінно, дібровість, дніпровість, падолист (Л.Костенко), гучінь, одсвічення, світобудування, різноязиччя (П.Тичина), янголиця, стервожер, юшкоїди, грошолови, невтишенний жаль, жаждива душа (Д.Павличко) та ін.

У січні 2017 року скульптура стала популярним мемом.

За задумом автора «Почекун» — це «моторошна і незвичайна суміш людини із північним морським слоном і величезною личинкою комахи, без ніг, зате з людськими руками й безліччю складок, яка, здається, відображає сувору дійсність будь-якої події, що відбувається в нашому, не надто райдужному, житті».

Творіння присвячене пацієнтам, які довго очікують на прийом до лікаря. За словами скульптора, вона надихалася людьми, що сидять у черзі до лікаря, і залами очікування. Оригінальна скульптура встановлена у медичному центрі Лейденського університету.

Згідно з визначенням О. Сербенської, неологізми сучасної української мови можна поділити на такі групи:

1. Новотвори. Збурення політичного життя, яке настає в передвиборний період, позначається на мові ЗМІ.

У сучасному суспільстві стрімко розвивається рекламна індустрія, а це, у свою чергу, формує мову реклами, яка має великий вплив на суспільство – рекламні гасла й заклики, репліки героїв рекламних роликів широко цитуються. Реклама сприяє ознайомленню широкого кола українців із новими реаліями, напр. адаптер, аудіокарта, вібромасажер, жалюзі, ролети, чіпсмейкер. Молодь часто спілкується рекламними слоганами: Не гальмуй – снікерсуй; Шейканемо, бейбі. Всі ці неологізми творяться за допомогою різних словотвірних афіксів і змінюються за граматичними законами української мови; порівняйте: дієслова наказового способу: малюй, працюй і снікерсуй; дієслова майбутнього часу: напишемо, скажемо і шейканемо; абстрактні іменники: героїзм, патріотизм і кучмізм.

2. Запозичення. На відкритість сучасного українського суспільства, розвиток економічних і культурних зв’язків України із західними країнами українські засоби інформації відреагували масовим запозиченням чужих слів: арт-салон, брифінг, ваучер, відеокліп, діджей, екстрадиція, імідж, імейлик, креативний, мас-медіа, піцца, попса, рімейк, топ-модель, фанта, хіт, шоу-бізнес.

Слово «хайп» - це неологізм, який - неважко здогадатися - прийшов в українську мову з англійської. З англійської іменник «hype» буквально перекладається як «нав'язлива реклама; галас, ажіотаж ». Існує співзвучний дієслово, який означає «розкрутити; роздути ». (У російській мові, до речі, похідний дієслово теж є, але, зрозуміло, представлений він в більш звичному для носіїв мови вигляді: «хайп».)

3. Перерозподіл значень у жанрах і видах мовлення. Оновлення й поповнення лексичного складу української мови відбувається і в результаті лексико-семантичної деривації слів. У нових умовах функціонування слова набувають і нових семантичних навантажень.

Такі лексичні новації поповнюють загальний жаргон сучасної української мови: засвітитися (виявити себе), загнутися (зазнати поразки), зависнути на чомусь (звернути увагу), наварювати (одержувати швидко прибутки), наїжджати (мати претензії), прокручувати (одержувати прибутки), прикид (одяг), бабки (гроші), прикол (щось особливе), шлангувати (прикидатися) та ін. Наприклад: “Пам’ятаю, 1988-го року я й двоє моїх знайомих створили кооператив, поїхали до Грузії, привезли звідти силу-силенну чобіт, наварили на кожній парі 10 рублів”; “Чого ж ви в президенти не балотуєтеся? З такими амбіціями саме час засвітитися”(“День”); “Співачка надумала носити спідницю навиворіт, удаючи, що так прикольніше і тягне, як мінімум, на Жан Поля Готьє”; “Хто “копає” під прокурора?” (“Україна молода”).

Висновок В результаті даного лінгвістичного дослідження можна зробити висновок, що лексика будь-якої мови постійно поповнюється, збагачується, відновлюється. Деякі слова зникають, інші, навпаки, з’являються, а носії мови активно їх використовують. Отже, новоутворені слова, мають сприйматися, як звичайне мовне явище-вони є невід’ємною об’єктивною частиною мовної культури, а їх правильний переклад на інші мови є важливою задачею. Завдяки науково-технічному прогресу існує всесвітня мережа Інтернет, яка може статися в пригоді кожному студенту чи науковцю. На спеціалізованих сайтах можна отримати корисну інформацію про новітні дослідження та останні новинки. Словниковий склад української мови є одним цілим і постійно змінюється – поповнюється новими мовними одиницями.

Скандали, інтриги, розслідування та відкриття нового ресторану ''36 По''

У центрі Львова відкрили новий ресторан під назвою «36 По», який належить депутату Львівської міськради Григорію Козловському і у якому є акваріум висотою 6,5 метрів зі справжніми акулами.

Він ще у 2015 року вперше розповів журналісту “ВЗ” про плани щодо відкриття на площі Ринок такого собі мега-ресторану, де, зокрема, буде велетенський акваріум з… акулами. “На площі Ринок, 36, буде “серце міста”: п’ять ресторанів, яким немає аналогів у Європі. З Китаю транспортують велетенський акваріум, де буде морська вода, плаватимуть акули”…

Урочисте відкриття ресторану відбулося 1 березня за участі відомих українських зірок. Зокрема, на відкритті ресторану були: Катерина Осадча з програмою "Світське життя", Ектор Хіменес Браво, команда "Загорецька Людмила Степанівна", а також телеведучі Ігор Циганик та Соломія Вітвіцька.

Один з найвідоміших телекухарів України Ектор Хіменес Браво також зробив фото на згадку з Катериною Осадчею в "36По".

Концепція і фішки ресторану

Основна концепція 36 По – Ukrainian Food Art, принципово нове бачення концепції української кухні. Тут тісно переплелися класичні кулінарні традиції і свіжий інноваційний погляд. Творці проекту сміливо заявили, що такого жителі Львова, та й українці взагалі ще не бачили. Крім оригінальних рецептів досконально опрацьована подача страв. Над концепцією закладу працювали кращі фахівці, і тепер оцінити її самостійно може кожен бажаючий.Фішка ресторану – гігантський акваріум. Його висота – близько 6,5 метрів. У ньому живуть справжні акули. Безпосередньо біля акваріума розташовані столики для гостей, так що насолодитися кухнею можна і в такому незвичайному сусідстві.Крім нетипової кухні, розкішного пивного ресторану і вишуканої винної колекції, 36 По дивує ще й ароматною кавою. Адже який львівський заклад обходиться без цього напою? У ресторані є особлива кавоварка – Slayer Espresso, зроблена з золота. Це найдорожче устаткування в світі, але таке вкладення сповна виправдано, адже приготована кави відрізняється дійсно незвичним смаком і ароматом.

Рояль який сам грає.

За пафосністю гламурної ресторації Григорія Козловського ховається скандальна історія реконструкції будівлі на площі Ринок, 36. Три роки тому керівництво міста та області забило на сполох — бізнесмен Козловський руйнує пам’ятку, проводить реконструкцію без дозволів. У 2015 році журналіст “ВЗ” була присутня на нараді у Львівській ОДА, де піднімали питання незаконних забудов у Львові. Реконструкція на площі Ринок, 36, – перший номер у «чорному списку». Тоді представники правоохоронних та контролюючих органів, чиновники Львівської міськради відверто сказали голові ЛОДА Олегу Синютці, що не можуть вплинути на будівельні “апетити” Григорія Козловського. У 2016 році Галицький районний суд Львова зобов’язав Козловського відновити пам’ятку архітектури на площі Ринок,36.

“Якась неадекватна людина два місяці писала скарги щодо начебто незаконної реконструкції на площі Ринок, 36. Перед тим вимагали в мене 20 тисяч гривень, щоб припинити писати, – сказав “ВЗ” Григорій Козловський. – Запевняю, мав усі дозволи на ремонтні роботи кам’яниці. Два роки з ранку до ночі виробляв документи. Пам’ятку ніхто не нищив. З цінного у пам’ятки є лише балкон, який п’ятдесят років потребує ремонту (у 1993 році був висновок про те, що перебуває у незадовільному стані), фасад та «ковка». Усе решта – «груда» штукатурки і цегли, які впали”.

Фото взято із сайту

Образ України в південнокорейських ЗМІ

У сучасному світі формування іміджу держави є надзвичайно складним та взаємопов’язаним процесом у сфері внутрішньої та зовнішньої політики. На думку З. Циренжапова, «імідж держави – це маюча характер стереотипу, емоційно забарвлена сукупність уявлень про країну в основних сферах її життєдіяльності: політичній, економічній, соціальній, науковій, культурній,спортивній.

Комунікативними елементами іміджу держави є код, символ, стереотип,бренд».
Прийнято вважати, що імідж держави на міжнародній арені створюється за допомогою інформації, яка надходить про неї через офіційні та неофіційні канали, ЗМІ, інтернет, тощо.

Ця розвідка є результатом аналізу вересневих публікацій трьох основних корейських щоденників, в яких згадується Україна. Загалом “Чосон Ільбо” згадав про нашу державу 8 разів, а “Джунґан Ільбо” і “Донґа Ільбо” – по 5 разів кожне видання. Якщо порівняти з двома попередніми місяцями, цього разу простежується суттєве зменшення відповідного контенту.

Як бачимо, найбільше інформації припадає на категорії “Спорт” та “Міжнародні відносини”. Разом з тим, помічаємо збільшення статей в рубриці “Суспільство”.

Коротко зупинимося на основному змісті новин. Повертаючись до теми ракетної програми КНДР, “Чосон Ільбо” на своїх шпальтах подає статтю про двох ув’язнених в Україні північнокорейських шпигунів, які в 2011 році були затримані за спроби вкрасти технологію на підприємстві “Південмаш”. У матеріалі, зокрема, йдеться про деякі подробиці арешту, про відбуття покарання та можливе повернення на батьківщину.

Іншою темою публікацій стало судове рішення про арешт акцій “Мотор Січ”, які перебувають у власності китайської компанії Skyrizon, через підозри про спробу перемістити активи зазначеного підприємства з України, що, ймовірно, призведе до його ліквідації.

Пишуть також про захоплення “Путіним українського Криму”, що є “порушенням домовленостей” з огляду на те, що Київ відмовився від ядерної зброї в обмін на безпекові гарантії. Таким чином, за словами авторів відповідної статті, “без сили неможливо підтримувати мир, і це є трагедією без’ядерної держави”. В іншому матеріалі зазначається про розслідування ФБР діяльності Пола Манафорта в Україні, а також про проведення Кремлем найбільших з часів вторгнення в Грузію та Україну військових навчань біля кордонів країн НАТО.

До новин “Культури” можна зарахувати повідомлення про те, що незабаром корейські глядачі зможуть побачити чергову частину розважальної програми Grandpas over Flowers, події якої цього разу розгортаються в Україні. Варто зауважити, що зазначений медіапродукт знімають по черзі в різних країнах світу.

У галузі спорту згадують тенісистів Еліну Світоліну та Олександра Долгополова, а також пишуть про поразку ФК “Шахтар”.

І наостанок інформація про новини, присвячені лише Україні або ті матеріали, в (під)заголовках до яких безпосередньо фігурує назва нашої держави, її територіальні складові, імена українців тощо.

Отже, цього разу з-поміж 18-ми матеріалів зі згадками про Україну лише незначна частина присвячена безпосередньо нашій державі. Йдеться про суттєве зменшення зазначеного показника у порівнянні з минулим місяцем. Таким чином, дається взнаки залежність української адженди аналізованих видань від динаміки висвітлення її у світовій пресі.
Інформацію взято із сайту

понеділок, 11 червня 2018 р.

Фемінітиви – що це за “фрукт”? І з чим його “їдять”?

Останні кілька років українська мова дедалі більше насичується фемінітивами — новоутворами від назв професій, що раніше вживалися виключно в чоловічому роді. Вже нерідко можна почути: членкиня, політикиня, директорка тощо.Чим зумовлений цей процес і чи має він підстави?

Фемінітиви властиві українській мові давно, це не тільки данина моді. Однак дехто вважає, що їх використання – приниження ролі жінки, а іменник чоловічого роду ніби "підіймає" її до рівня чоловіка.
В українській мові потенційно закладена можливість творити фемінітиви за допомогою найпродуктивнішого суфіксу -к- (аптекар-аптекарка, бригадир-бригадирка, прем’єр-прем’єркка) та менш продуктивних -ин- (фахівець-фахівчиня, майстер-майстриня, виборець-виборчиня), -иц- (службовець-службовиця, підприємець-підприємиця).
Однак з тієї причини, що вони похідні від назв чоловічого роду, їх сприймають як меншовартісні, а рідкість їх вживання приперчена мовним сексизмом.
Нині утворення від іменників чоловічого роду назв жіночого є продуктивним. Для нас абсолютно нормальним є вживання паралельних форм - студент-студентка, філолог-філологиня, чернець-черниця, літертаурознавець-літературознавиця, магістр-магістрантка, натомість дивують форми на зразок - фотограф-фотографиня, посол-послиня чи посолка, доктор-докториця, академік-академиня тощо.

Тож фемінітиви — потреба часу, а свідоме їх вживання — це повернення в правильне мовне русло, що впливає передусім на вирішення гендерних проблем суспільства.Тому що сьогодні жінка — фахівчиня, яка абсолютно ні в чому не поступається фахівцю.