Мейнстрім неологізмів

Мова – це арифметика літер, математика гіпотез, аксіом, алгоритмів. Неологізми у мові (слова-новотвори) як кількісно-якісні скалярні змінні – без них мовна математика втратить свою цілісність.

Мовознавці-лінгвісти називають кілька мейнових (головних) причин утворення нових слів:

• вже згадана потреба номінації з урахуванням особливостей сучасного життя – тренд, мурал, фешн-індустрія, фейк, шейр, топовий, графіті, стріт-арт, арт-проект, лайфхак та ін.)

• можливість способу вираження світосприйняття через створення слова-новотвору за умови відсутності відповідної лексики (авторські неологізми) – життєіснування, жебоніння, струміння, діагоналеві галіфе, вусате сонечко (В.Стус), мискоборство, всьогіше, камінно, дібровість, дніпровість, падолист (Л.Костенко), гучінь, одсвічення, світобудування, різноязиччя (П.Тичина), янголиця, стервожер, юшкоїди, грошолови, невтишенний жаль, жаждива душа (Д.Павличко) та ін.

• У січні 2017 року скульптура стала популярним мемом.
• За задумом автора «Почекун» — це «моторошна і незвичайна суміш людини із північним морським слоном і величезною личинкою комахи, без ніг, зате з людськими руками й безліччю складок, яка, здається, відображає сувору дійсність будь-якої події, що відбувається в нашому, не надто райдужному, житті».
• Творіння присвячене пацієнтам, які довго очікують на прийом до лікаря. За словами скульптора, вона надихалася людьми, що сидять у черзі до лікаря, і залами очікування. Оригінальна скульптура встановлена у медичному центрі Лейденського університету.

Згідно з визначенням О. Сербенської, неологізми сучасної української мови можна поділити на такі групи:

1. Новотвори. Збурення політичного життя, яке настає в передвиборний період, позначається на мові ЗМІ.

У сучасному суспільстві стрімко розвивається рекламна індустрія, а це, у свою чергу, формує мову реклами, яка має великий вплив на суспільство – рекламні гасла й заклики, репліки героїв рекламних роликів широко цитуються. Реклама сприяє ознайомленню широкого кола українців із новими реаліями, напр. адаптер, аудіокарта, вібромасажер, жалюзі, ролети, чіпсмейкер. Молодь часто спілкується рекламними слоганами: Не гальмуй – снікерсуй; Шейканемо, бейбі. Всі ці неологізми творяться за допомогою різних словотвірних афіксів і змінюються за граматичними законами української мови; порівняйте: дієслова наказового способу: малюй, працюй і снікерсуй; дієслова майбутнього часу: напишемо, скажемо і шейканемо; абстрактні іменники: героїзм, патріотизм і кучмізм.

2. Запозичення. На відкритість сучасного українського суспільства, розвиток економічних і культурних зв’язків України із західними країнами українські засоби інформації відреагували масовим запозиченням чужих слів: арт-салон, брифінг, ваучер, відеокліп, діджей, екстрадиція, імідж, імейлик, креативний, мас-медіа, піцца, попса, рімейк, топ-модель, фанта, хіт, шоу-бізнес. 

Слово «хайп» - це неологізм, який - неважко здогадатися - прийшов в українську мову з англійської. З англійської іменник «hype» буквально перекладається як «нав'язлива реклама; галас, ажіотаж ». Існує співзвучний дієслово, який означає «розкрутити; роздути ». (У російській мові, до речі, похідний дієслово теж є, але, зрозуміло, представлений він в більш звичному для носіїв мови вигляді: «хайп».)

3. Перерозподіл значень у жанрах і видах мовлення. Оновлення й поповнення лексичного складу української мови відбувається і в результаті лексико-семантичної деривації слів. У нових умовах функціонування слова набувають і нових семантичних навантажень. 

Такі лексичні новації поповнюють загальний жаргон сучасної української мови: засвітитися (виявити себе), загнутися (зазнати поразки), зависнути на чомусь (звернути увагу), наварювати (одержувати швидко прибутки), наїжджати (мати претензії), прокручувати (одержувати прибутки), прикид (одяг), бабки (гроші), прикол (щось особливе), шлангувати (прикидатися) та ін. Наприклад: “Пам’ятаю, 1988-го року я й двоє моїх знайомих створили кооператив, поїхали до Грузії, привезли звідти силу-силенну чобіт, наварили на кожній парі 10 рублів”; “Чого ж ви в президенти не балотуєтеся? З такими амбіціями саме час засвітитися”(“День”); “Співачка надумала носити спідницю навиворіт, удаючи, що так прикольніше і тягне, як мінімум, на Жан Поля Готьє”; “Хто “копає” під прокурора?” (“Україна молода”).

Висновок В результаті даного лінгвістичного дослідження можна зробити висновок, що лексика будь-якої мови постійно поповнюється, збагачується, відновлюється. Деякі слова зникають, інші, навпаки, з’являються, а носії мови активно їх використовують. Отже, новоутворені слова, мають сприйматися, як звичайне мовне явище-вони є невід’ємною об’єктивною частиною мовної культури, а їх правильний переклад на інші мови є важливою задачею. Завдяки науково-технічному прогресу існує всесвітня мережа Інтернет, яка може статися в пригоді кожному студенту чи науковцю. На спеціалізованих сайтах можна отримати корисну інформацію про новітні дослідження та останні новинки. Словниковий склад української мови є одним цілим і постійно змінюється – поповнюється новими мовними одиницями.